Особливості автоматизації фармацевтичного складу

Наразі фармсклад виконує функцію постачальника, укладаючи договори з аптечними мережами й лікарнями та заводами-виробниками, зокрема, зарубіжними фірмами. При цьому лікарський засіб вважається специфічним товаром, оскільки потреба в ньому виникає тільки, коли людина хворіє.

На фармацевтичному ринку аптечний склад вважається закладом охорони здоров’я. Тому дистриб’ютори, які займаються зберіганням та гуртовою торгівлею лікарськими препаратами, зобов’язані оформлювати ліцензію Держлікслужби України. Цей документ свідчить про те, що клієнти фармскладу-постачальника (аптеки, лікарні) отримають медпрепарати, які зберігались та транспортувались за належних температурних умов, а їх якість перевірено вхідним контролем та повністю збережено. Ліцензію можуть анулювати за порушення при зберіганні або транспортуванні. Причому ліцензію дистриб’ютор ніколи не отримає, якщо не матиме належної матеріально-технічної бази, яка забезпечує складську діяльність, та кваліфікованого персоналу.

На території нашої держави кількість аптечних складів коливалась від 3000 у 1990-х роках до 700 у 2010-х. Наразі не більше 50 складів працюють ефективно та мають великий обсяг зберігання фармацевтичної продукції. З них три найбільші дистриб’ютори («БаДМ» та «Вента» у Дніпрі, «Оптима-Фарм» у Києві) постачають ліки до 85,4% аптечних закладів.

У 2020 році в Україні продали фармакологічних товарів на 92,9 млрд грн (+7,9% у гривнях порівняно з 2019 р. і +3% у доларах). При цьому упаковок ліків було реалізовано 1,1 млрд, що на 4% менше, ніж попереднього року. Зростання відбулося за рахунок збільшення продажів засобів індивідуального захисту, а також антибактеріальних і дезінфікуючих засобів.

У першому кварталі 2021 року медпрепаратів продали на суму 26,7 млн грн (-10% у доларовому еквіваленті через інфляцію) – таку саму, як в аналогічний період минулого року. У роздріб реалізували 266,9 млн упаковок ліків (-19%). Експерти пов’язують це з різними періодами початку епідсезону.

Основні особливості складів фармацевтичних компаній

Кожен лікарський препарат потрібно зберігати в жорстко регламентованих умовах, дотримуючись певної температури та відносної вологості повітря, оскільки ці чинники не повинні негативно впливати на діючі речовини та готові лікарські засоби. Від цього залежить життя та здоров’я пацієнтів, які їх вживатимуть.

Саме тому сучасний фармацевтичний склад європейського зразка має відповідати міжнародним вимогам GDP (Good Distribution Practice) та GMP (Good Manufacturing Practice). В них прописано низку спеціальних параметрів, яких потрібно дотримуватися під час зберігання та транспортування медпрепаратів.

Щоб складський центр відповідав міжнародним вимогам, здійснюється його кваліфікація. Спочатку на етапі проєкту, а потім двічі під час експлуатації – у холодний та теплий періоди року (це дає змогу перевірити роботу систем охолодження та опалення). Причому кожен фармсклад має розташовуватися в окремій капітальній будівлі з окремим входом або в допоміжних приміщеннях на фармакологічному виробництві.

Сучасний фармацевтичний склад дистриб’ютора повинен складатися з таких зон:

• зручний вантажно-розвантажувальний майданчик для машин (рампа з навісом);
• виробничі приміщення приймання/зберігання/комплектації та відпуску товару кожен площею від 250 м²;
• приміщення для вхідного контролю товару та відбору проб;
• карантинний майданчик;
• допоміжні приміщення для підготування дезрозчинів, розміщення серверної, зберігання інвентарю тощо;
• адміністративні приміщення з кабінетом завідувача, гардеробною, кімнатою для персоналу, душовою та вбиральнею.

Причому прохід до побутових зон, де перевдягається персонал, не повинен проходити через виробничі зони. Висоту стелі на складі зазвичай роблять не менше 10 м, оскільки вона забезпечує складування продукції на 4 рівнях. Таким чином вдається оптимально використовувати об’єм будівлі. Мінімальна загальна площа фармскладу починається від 750–1000 м². У великих дистриб’юторів лікарських препаратів вона може сягати понад 15 000 м².

На фармскладі європейського зразка повинні бути:

• ефективна система вентиляції та кондиціонування;
• наливна підлога з безпиловим покриттям;
• стійкі до дезінфікуючих засобів поверхні стін, стелі та підлоги;
• гігієнічні панельні радіатори опалення;
• холодильні камери для ліків, які зберігаються при температурі +2–8°С;
• сучасна система пожежогасіння;
• система електронного доступу на дверях усіх приміщень;
• система керування складом WMS, що контролює усі дії працівників і мінімізує помилки під час формування замовлень;
• автоматизовані конвеєри для швидкої обробки товарів, формування та видачі замовлень.

Крім того, холодильні камери повинні оснащатися приладами цілодобового моніторингу, які стежать за дотриманням температурного режиму. Існують технічні новинки, коли при найменшому відхиленні система повідомляє про нього за допомогою SMS.

Дуже важливо правильно організувати високоефективну роботу складського фармацевтичного центру. Від працівників вимагається бути дуже уважними та враховувати додаткові процеси в роботі з ліками. Приймаючи товар, необхідно швидко й чітко розподіляти медикаменти на групи за умовами зберігання, забезпечувати цілісність упаковок та постійно стежити за терміном придатності. А відпускаючи медпрепарати, вони зобов’язані дотримуватись міжнародних стандартів фасування, закупорювання та маркування. До того ж, усі ліки, які надходять на склад дистриб’ютора, повинні мати державну реєстрацію. Це стосується як імпортних, так і вітчизняних медпрепаратів.

Бажано також, щоб склад географічно розташовувався так, щоб витрачати мінімум часу на транспортування ліків до аптек і лікарень. Адже під час перевезення медпрепаратів також потрібно дотримуватися жорстких вимог температурного режиму та вологості.

Сезонність ринку лікарських препаратів

Ринок фармпрепаратів не є стабільним – він постійно в динаміці. На нього безпосередньо впливають різні зовнішні чинники: епідемії, карантин, падіння/зростання рівня доходів громадян, зміни в українському законодавстві, відмови в державній реєстрації тих чи інших медпрепаратів тощо.

Традиційно з березня до серпня відбувається спад продажу (приблизно на 40–45%), з жовтня починається зростання з піком у грудні, коли обсяг продаж збільшується на 40%. Причому суттєве збільшення продажу ліків пов’язано зі зростанням узимку кількості гострих респіраторних захворювань та грипу.

Проте через пандемію коронавірусу в 2020 році пік продажу лікарських засобів припав на лютий (+28,4% до аналогічного періоду 2019 р.), а падіння реалізації – на квітень (-20%).

Власники ефективного фармацевтичного складу для зменшення ризиків регулярно замовляють детальні маркетингові дослідження фармринку. Маркетологи вивчають поточні потреби споживачів, а також усю доступну інформацію про постачальників та конкурентів.

Тільки маючи актуальні дані, можна планувати свою подальшу діяльність. Потрібно вчасно розуміти, серед яких груп препаратів виникне дефіцит і коли очікувати надлишок тих чи інших медикаментів. У багатьох ліків обмежений термін використання, і якщо їх вчасно не реалізувати, можна зазнати значних збитків і навіть збанкрутіти.

Завдання, які можна вирішити з обладнанням KAPELOU

Портфель реалізованих проєктів KAPELOU має більше 420 об’єктів. З них 16% проєктів саме в сегменті фармацевтіки, як в Україні, так і Білорусі. Це одна з ключових галузей компанії, досвід комплексної автоматизації складів в якій формувався протягом 8 років.

На складах фармацевтичних дистриб’юторів обладнання KAPELOU:

• значно пришвидшує збирання замовлень для аптечних мереж;
• знижує витрати на логістичні процеси в межах складу;
• мінімізує кількість помилок під час збирання замовлень;
• робить труд персоналу максимально простим і комфортним.

Щоб вирішити ці завдання, наші інженери використовують на складах фармдистриб’юторів автоматизовані конвеєрні системи KAPELOU®. Вони складаються з модулів і бувають різних видів: вертикальні, горизонтальні та з нахилом до 16°, приводні або неприводні, роликові та зі стрічкою.

KAPELOU комбінує конвеєри з інноваційними розробками німецької компанії META, яка виготовляє системи коробкової гравітації. Це стелажі, полиці на яких зроблені з роликів та розташовані під кутом 4–6°. Один бік використовується виключно для завантажування продукції, а протилежний – для відбору. Це дає змогу максимально заощадити простір на складі та значно пришвидшує відбір товару комплектувальниками замовлень. Під силою власної ваги, товар скочується до краю полиці й завжди знаходиться в доступі для швидкого відбору.

Інноваційні рішення компанії KAPELOU допомагають мінімізувати переміщення людей по складу, оскільки лотки між станціями та зонами відбору товару доставляє конвеєр. Це значно пришвидшує відбір товару та мінімізує помилки, підвищує конкурентні переваги компанії.

Наразі на складах діють три основні принципи комплектації замовлень:

1. Працівник із візком переміщується по складу та відбирає в нього необхідний товар.

2. Комплектувальників закріплено за окремими зонами, лотки переміщуються в кожну зону за допомогою неприводного конвеєру. Комплектувальник має передивитися всі лотки, що потрапили в його зону та здійснити відбір товару в потрібний. Фінальна точка транспортування лотків – зона пакування.

3. Люди працюють в окремих зонах складу, а роликовий конвеєр доставляє лотки лише в ті зони, де має бути відбір товару. Всі лотки без відбору в певних зонах проїжджають повз, тому співробітники не витрачають на них свій час і більш уважно відбирають товар в потрібний лоток. При такій автоматизації кількість помилок зменшується майже до нуля та може складати не більше 0,002%.

Якщо до третього варіанта додати гравітаційні полиці, процес формування роздрібних замовлень значно пришвидшується. Завдяки цьому посилюються конкурентні переваги фармдистриб’ютора на ринку та скорочуються складські витрати.

Ціна. Швидкість. Якість

Зменшення вартості складської обробки впливає на ціни медпрепаратів для роздрібного споживача. А ціна – це перший параметр при виборі фармдистриб’ютора. На другому місці – швидкість виконання замовлень, на третьому – якість роботи, кількість помилок в замовленнях. Завдяки розробленим компаниєю Капелоу автоматичним модулям вімірювання ваги – виконується безконтактне (без участі працівника складу) вимірювання фактичної ваги лотка з товаром, потім ця інформація звіряється з даними WMS по цьому лотку – і приймається рішення щодо коректності зібраного замовлення. Якщо дані фактичного зваження та системни співпали – лоток автоматично доїзжає до станції пакувальника. Якщо дані не співпадають – конвеєр доставляє лоток до станції мануального контролю. Таким чином економиться час і гроші на контроль зібраних замовлень.

Комплексні рішення автоматизації складу та обладнання KAPELOU® поліпшує всі три показники. Чим менше персонал переміщується по складу, тим швидше формується та надсилається замовлення. А кількість помилок мінімізується, оскільки комплектувальники працюють лише з тими лотками, для яких потрібно здійснити відбір товару. При додатковому застосуванні системи вагового контролю можливість помилки взагалі зводиться до нуля навіть при високій інтенсивності складу.

Приклади застосування обладнання KAPELOU на складі фармдистриб’ютора

KAPELOU на початку 2021 року в Мінську автоматизувала склад площею 2800 м² білоруського фармдистриб’ютора «КОМФАРМ». У його асортименті 11000 найменувань фармацевтичної продукції (SKU), замовлення обробляються кілька разів на день. На складі команда KAPELOU запровадила технологію швидкісного відбору товару за рахунок конвеєру власного виробництва, який доповнили системою коробкової гравітації.

Щоб вирішити всі логістичні питання, ми розробили спеціальне програмне забезпечення для складу «КОМФАРМ». Індивідуальне концептуальне рішення дало змогу модернізувати весь складський технологічний ланцюг від отримання товару на склад до його видачі аптекам.

В Україні є склади з подібною технологією складської обробки роздрібних замовлень, наприклад, мережа магазинів Watsons. На складі цієї компанії ми встановили спіральний конвеєр, здатний щогодини пропускати 3000 ящиків різних розмірів вагою до 30 кг. Крім того, ми спроєктували та налагодили роботу автоматизованої сортингової системи на 24 шути, яка пришвидшує сортування великого асортименту товарів та посилок різних розмірів і ваги. Все це мінімізувало кількість помилок комплектувальників та пришвидшило процес відвантаження товарів у 420 магазинів Watsons по всім регіонам України.

Компанія KAPELOU комплексно реалізує проєкти автоматизації складу. Спочатку ми аналізуємо всю інформацію про його роботу та розробляємо концептуальне рішення. Наше головне завдання – вдосконалити бізнес-процеси на підприємстві клієнта. І для цього ми використовуємо найкращі сучасні технології, 420+ реалізованих проєктів дають нам знання та практичний досвід  успішно виконати автоматизацію складу різної складності.

Мінімальний термін для створення концептуального рішення – від двох тижнів до місяця. Все залежить від розмірів складу та складності процесів, які на ньому застосовуються. Монтаж системи автоматизації здійснюється від 7 робочих днів.

Тенденції галузі фармрдистриб’юції

Наразі існує чітка тенденція до переформатування роботи усього фармринку: подрібнення замовлень та збільшення їхньої кількості. Багато дитриб’юторів уже сьогодні працюють із роздрібними замовленнями, які надходять із сайтів аптек-партнерів. Заявки комплектують на складах дитриб’юторів, а видають в аптеках кінцевим споживачам.

Незабаром через зміни в законодавстві ліки можна буде надсилати поштою, а це призведе до ще більшої кількості дрібних покупок. І тільки ті фармдистриб’ютори, які матимуть автоматизовані склади, залишаться конкурентоздатними на ринку, максимально вдосконаливши показники витрати–час–точність.

Наступним етапом автоматизації фармскладів стануть сортингові системи для формування великої кількості дрібних замовлень та відправки їх у різні області та міста України.

Постійно відстежуючи тенденції на фармринку, інженери KAPELOU розробили нові концептуальні рішення із застосуванням сортингових систем, AGV-машин і дельта-роботів. В обладнанні KAPELOU® ми врахували всі існуючі виклики часу та готові поділитися зі своїми клієнтами зручними та ефективними розробками.